Цьогоріч Буковинська міжнародна історико-краєзнавча конференція присвячена 400-й річниці Хотинської війни, події виняткової та надзвичайно важливої в історії Центрально-Східної Європи. Під Хотином у 1621 р. армія Речі Посполитої, до якої входили війська польські, литовські, а також найчисленніше серед підрозділів союзників Військо Запорозьке, упродовж битви, яка тривала понад місяць, домоглася воєнного паритету з армією Османської імперії, чим зупинила територіальну експансію останньої у північному напрямку, передусім на сучасні українські землі.

Відзначення такої поважної річниці Хотинської війни передбачало участь не тільки представників наукових та політичних кіл України, а також численних гостей з-за кордону. Пленарне засідання конференції, яке відбулося у Червоній залі Університету, розпочалося з виступів ряду високих посадових осіб, в.о. ректора, першого проректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктора історичних наук, проф. Василя Балуха, голови Чернівецької обласної державної адміністрації Сергія Осачука, першого заступника голови Чернівецької обласної ради Миколи Гуйтора та заступника Чернівецького міського голови Юрія Лисюка. Далі слово взяли Надзвичайний та Повноважний посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцкі, ректор Вищої школи бізнесу та підприємництва в Островці-Свєнтокшиському Павел Ґотовєцкі, Надзвичайний та Повноважний посол Республіки Литва в Україні Вальдемарас Сарапінас, Генеральний консул республіки Польща у місті Вінниця Дамян Цярцінський, консул Генерального консульства Республіки Польща у місті Вінниця Адріан Броварнік.

Далі настала черга виступів науковців. Свої доповіді представили кращі дослідники Хотинської війни. Мірослав Наґєльські на базі наявної історіографічної та джерельної бази проаналізував нові погляди на Хотинську битву 1621 р., накреслюючи подальші можливі напрямки її розробки, Микола Ільків висвітлив театр бойових дій Хотинської війни у Пруто-Дністровському межиріччі, Віктор Сандуляк показав роль польсько-литовського війська як складової армії Речі Посполитої під час Хотинської компанії, Анатолій Філінюк з'ясував місце українського народу в Хотинській війні та її вплив на міжнародні відносини у висвітленні історика Меммедкесира Алекберлі, Михайло Чучко описав вплив Хотинської війни на придунайські князівства, зокрема воєнний та дипломатичний аспекти участі Молдавії і Валахії у польсько-османському конфлікті, Анджей Коритко з'ясував відбиток пам'яті про Хотинську битву в польській історичній традиції, Генуте Кіркене представила бачення образу головнокомандувача армії Речі Посполитої під Хотином Яна Кароля Ходкевича сучасними історичними колами Литви. Завершив наукові доповіді Віктор Брехуненко аналізом посередництва Війська Запорозького у військовій співпраці між Варшавою та донським козацтвом під час Хотинської кампанії 1621 року.

На пленарному засіданні відбулося твручення ряду науковців почесних відзнак "400 років Хотинській битві" Чернівецької обласної державної адміністрації та Чернівецької обласної ради, а також нагородження переможців міжнародного українсько-литовського конкурсу юнацьких мистецьких робіт "Memory. History and future", організованого з ініціативи ГО "Інвестиції у спадщину і культуру" та ГО "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" за сприяння посольства Республіки Литва в Україні, Чернівецької обласної ради та видавництва "Майстер книг".

Після цього робота конференції продовжувалася на ряді секційних засідань, які відбулися у таких ракурсах: "Історія Буковини та Північної Бессарабії", "Краєзнавство та історична регіоналістика", "Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни", "Україна в міжнародних звʼязках та актуальні питання міжнародних відносин".

23 жовтня, на другий день конференції, епіцентр її перемістився до Хотина, де у Державному історико-архітектурному заповіднику "Хотинська фортеця" відбувалася робота секції "Хотин 1621: війна, міф і пам'ять".

Виступи на пленарному і секційних засіданнях супроводжувалися активними дискусіями. Українські, польські та литовські дослідники у теплій, дружній атмосфері обмінювалися досвідом, накреслювали подальші (часто спільні) наукові проєкти, проводили паралелі подій 400-літньої давнини та сучасного протистояння наукових і політичних кіл України, Литви і Польщі збройній агресії Російської Федерації.