ќновлено
2018-09-01
18:35

 

«ј√јЋ№Ќ≤ ¬≤ƒќћќ—“≤

 

‘акультет ≥стор≥њ, пол≥толог≥њ та м≥жнародних в≥дносин

ѕри заснуванн≥ у 1875 р. „ерн≥вецького ун≥верситету ≥сторичного факультету, а тим б≥льше ще й пол≥толог≥њ та м≥жнародних в≥дносин не було. јле на „ун≥версальному” ф≥лософському факультет≥ пор€д з математикою, ф≥зикою, б≥олог≥Їю та ≥ншими далеко не гуман≥тарними предметами на двох кафедрах викладалас€ й ≥стор≥€. Ќа одн≥й – ≥стор≥€ јвстр≥њ ≥ загальна ≥стор≥€, а на друг≥й – стародавн€, сх≥дноЇвропейська ≥ п≥вденно-сх≥дноЇвропейська ≥стор≥€. —еред кер≥вник≥в кафедр, в≥домих ≥сторик≥в працювали професори ‘ердинанд ÷≥глауер фон Ѕлюменталь, €кий написав к≥лька праць з ≥стор≥њ Ѕуковини, –аймунд ‘р≥др≥х  айндль, …оганн ѕолек, ….Ћозерт, «≥гмунд √ертцберг-‘ренкель, ¬олодимир ћ≥лькович, ≤он Ќ≥стор. ќсобливо значний внесок у вивченн€ ≥стор≥њ Ѕуковини зробив уродженець „ерн≥вц≥в, випускник ун≥верситету –.‘. айндль, €кий написав „≤стор≥ю Ѕуковини” у 3-х частинах (1888-1893), „≤стор≥ю „ерн≥вц≥в в≥д найдавн≥ших час≥в до сьогоденн€” (1908, перевид. укр. ≥ н≥м. мовами, 2005), двотомне досл≥дженн€ „–утени на Ѕуковин≥” у сп≥вавторств≥ з ј.ћанастирським (1898-1899) (переклад. укр. мовою, 2007), „√уцули: њх житт€, звичањ та народн≥ перекази” (1894, перевид. укр. мовою 1999), „Ѕуковина у 1848-1849 рр.” (1900), 3-томна „≤стор≥€ н≥мц≥в ѕрикарпатт€” (1907-1911). ¬исв≥тлюючи, зокрема, давню ≥стор≥ю Ѕуковини, в≥н п≥дкреслював, що слов’€нське населенн€ засел€ло цей край уже у V≤ ст. н.е.

ѕро ≥стор≥ю украњнського нац≥онального, культурного руху, формуванн€ на Ѕуковин≥ украњнськоњ нац≥њ €к складовоњ частини усього украњнського народу написав книгу „Ѕуковинська –усь” —тепан —маль-—тоцький – професор ун≥верситету, ф≥лолог, в≥домий украњнський громадський ≥ пол≥тичний д≥€ч.

”крањнськ≥ студенти тривалий час добивалис€ в≥дкритт€ кафедри украњнськоњ ≥стор≥њ, однак вона не була в≥дкрита, а найголовн≥ш≥ под≥њ з ≥стор≥њ ”крањни пов≥домл€лис€ при читанн≥ курсу сх≥дно-Ївропейськоњ ≥стор≥њ.

” 20-30-т≥ роки ’’ ст. на ф≥лософському факультет≥ зрумун≥зованого ун≥верситету ≥стор≥€ читалас€ на 4 кафедрах: кафедр≥ ≥стор≥њ румун≥в, кафедр≥ ≥стор≥њ стародавнього св≥ту, еп≥граф≥ки ≥ греко-римських старожитностей, кафедр≥ ≥стор≥њ середн≥х в≥к≥в, новоњ ≥ нов≥тньоњ ≥стор≥њ, кафедр≥ п≥вденно-сх≥дноЇвропейських крањн. Ћекц≥њ читали в≥дом≥ в той час лектори ≤.Ќ≥стор, –. инд€, “.Ѕалан, “.—аучук-—ев€ну, ј.Ѕокенецу та ≥н. ” числ≥ досл≥джуваних ними тем була й буковинська проблематика. ќднак загальною хибою цих њхн≥х досл≥джень було антинаукове твердженн€, що Ѕуковина – це виключно споконв≥чна „румунська земл€”, а буковинськ≥ украњнц≥ – це „романц≥”, €к≥ забули свою р≥дну румунську мову. ” св≥й час так≥ безп≥дставн≥ твердженн€ спростовували украњнськ≥ автори —.—маль-—тоцький, ћ. ордуба, √.ѕ≥ддубний та ≥нш≥ (не под≥л€ють так≥ погл€ди ≥ сучасн≥ украњнськ≥ ≥сторики).

ѕ≥сл€ приЇднанн€ у 1940 р. ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини до ”–—– у склад≥ —–—–, в≥дпов≥дно, реорган≥зац≥њ „ерн≥вецького ун≥верситету в рад€нський ¬Ќ« у ньому серед шести факультет≥в було започатковано й ≥сторичний у склад≥ трьох кафедр: ≥стор≥њ —–—–, ≥стор≥њ стародавнього св≥ту ≥ середн≥х в≥к≥в, новоњ ≥ нов≥тньоњ ≥стор≥њ при трьох викладачах (ћ.‘.—кавронський, ј.¬. р€чун,  . . ам≥нський) ≥ 66 студентах.

« жовтн€ 1944 р. факультет д≥€в у склад≥ тих же трьох кафедр ≥ ще кафедри ≥стор≥њ ”–—–, €ка у 1949 р. була об’Їднана з кафедрою ≥стор≥њ —–—–. ƒеканами факультету в р≥зний час були професори ≥ доценти ћ.‘.—кавронський, ¬.ќ.√олобуцький, ≤.≤. равченко, ¬. .Ћитвинов, “.ћ.—оп≥льнюк,  .√.÷ипко, ћ.ќ.Ћ≥щенко, √.—.√аб, ё.≤.ћакар, з 2003 – проф. ќ.¬.ƒобржанський. ” 1944-1991 рр. факультет 5 раз м≥н€в своЇ м≥сцезнаходженн€. « 2005 р. зм≥нив ≥ свою назву з ≥сторичного на факультет ≥стор≥њ, пол≥толог≥њ та м≥жнародних в≥дносин, що в≥дпов≥даЇ нин≥шн≥м його спец≥альност€м.

” рад€нський пер≥од факультет €к гуман≥тарний, а до певноњ м≥ри пол≥толог≥чний перебував п≥д пильним контролем парт≥йних орган≥в ≥ спецслужб. Ќавчальн≥ програми практично з ус≥х предмет≥в, науков≥ досл≥дженн€ були пронизан≥ марксистсько-лен≥нськими догмами, ≥ будь-€кий в≥дх≥д в≥д них суворо пересл≥дувавс€, аж до крим≥нального покаранн€, що було особливо поширеним щодо студент≥в у 40 – початку 50-х рр. ’’ ст. ƒе€ка л≥берал≥зац≥€ з другоњ половини 50-х рр. не усунула цей контроль. ≤ все ж викладач≥ знаходили шл€хи ≥ методи, щоб дати студентам об’Їктивн≥ знанн€, розум≥нн€ законом≥рностей розвитку ≥сторичного процесу, готувати њх сумл≥нними спец≥ал≥стами, виховувати њх чесними, пор€дними людьми.

Ќауковц≥ факультету вз€ли участь у написанн≥ таких фундаментальних комплексних праць, €к „≤стор≥€ м≥ст ≥ с≥л ”–—–. „ерн≥вецька область” (1969), „Ќариси з ≥стор≥њ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини” (1980).

”же з к≥нц€ 80-х рр. ≥ особливо п≥сл€ проголошенн€ незалежност≥ ”крањни викладанн€ ≥стор≥њ на факультет≥, €к ≥ науково-досл≥дницька, виховна робота докор≥нно зм≥нилис€. «алишаючи в основ≥ сам≥ ≥сторичн≥ €вища, под≥њ, факти, њх хронолог≥чну посл≥довн≥сть, було зм≥нено п≥дх≥д до њх трактуванн€ – безумовна об’Їктивн≥сть, неупереджен≥сть, ≥сторизм, в≥дх≥д в≥д насаджуваних дес€тил≥тт€ми принцип≥в класовост≥ ≥ перманентного пошуку ворог≥в, в≥д т.з. ≥нтернац≥онал≥зму (насправд≥ русиф≥кац≥њ). ¬≥дпов≥дно було зм≥нено навчальн≥ програми ≥ робоч≥ плани, плани лекц≥йних ≥ сем≥нарських зан€ть, методичн≥ рекомендац≥њ, пос≥бники, п≥дручники, тематику курсових ≥ дипломних роб≥т, проходженн€ практики.

ƒ≥€льн≥сть факультету завжди забезпечував професорсько-викладацький склад, €кий пост≥йно зростав €к к≥льк≥сно, так ≥ фахово. якщо в к≥нц≥ 50-х рр. ’’ ст. на факультет≥ працювало менше 20 викладач≥в (жодного доктора наук),то у 1990 р. – 47 викладач≥в, у т.ч. 8 доктор≥в наук, професор≥в, 31 кандидат наук, 28 доцент≥в, у 2000 р. – в≥дпов≥дно 50 викладач≥в, серед них 9 д.≥.н., професор≥в, 41 к.≥.н., 35 доцент≥в, на к≥нець 2017 р. – 96 викладач≥в, у т.ч. 20 д.≥.н. ≥ пол≥т.н., професор≥в, 75 к.≥.н. ≥ пол≥т.н., доцент≥в. Ќавчально-допом≥жний персонал зр≥с з 6 у к≥нц≥ 50-х рок≥в до 15 у 2000 р., 21 у 2011 р.

«б≥льшувалос€ ≥ число студент≥в стац≥онару: з дещо б≥льше 200 на початку 50-х рок≥в до 1100 у 2011-2012 н.р. та ще 600 ос≥б заочного навчанн€. ¬≥дпов≥дно зростало й число випускник≥в: з 10 у 1945 р. до 54 у 1950 р., 61 у 1970 р., 176 у 2004 р., 335 у 2011 р. « 1945 по 2017 р. факультет зак≥нчило понад 10 тис. випускник≥в.

«начне зростанн€ сталос€ передус≥м завд€ки в≥дкриттю таких нових престижних спец≥альностей, €к „пол≥толог≥€”, „крањнознавство”, „м≥жнародна ≥нформац≥€”, „державна служба”, „етнолог≥€”. ¬веденн€ нових спец≥альностей супроводжувалос€ створенн€м нових кафедр. —таном на початок 2008 р. на факультет≥ пор€д з трьома традиц≥йними кафедрами: ≥стор≥њ ”крањни, етнолог≥њ, античноњ ≥ середньов≥чноњ ≥стор≥њ, новоњ ≥ нов≥тньоњ ≥стор≥њ в≥дкрито кафедри пол≥толог≥њ та державного управл≥нн€, м≥жнародних в≥дносин, м≥жнародноњ ≥нформац≥њ, а також кафедру сучасних ≥ноземних мов та перекладу (обслуговуЇ у першу чергу напр€м м≥жнародн≥ в≥дносини, а також й ≥нш≥) – всього 7 кафедр. ¬ результат≥ к≥льк≥сть навчальних дисципл≥н значно зросла.

Ћекц≥йн≥ курси ус≥х шести спец≥альностей ведуть висококвал≥ф≥кован≥ спец≥ал≥сти факультету ≥ частково запрошен≥ фах≥вц≥ (м≥жнародн≥ в≥дносини). —ем≥нарськ≥ зан€тт€ ведуть переважно молод≥ викладач≥. ѕ≥дготовка спец≥ал≥ст≥в ведетьс€ за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн€ми: бакалавр, спец≥ал≥ст, маг≥стр, а на заочн≥й форм≥ – ще й через екстернат.  ожна кафедра забезпечуЇ проведенн€ в≥дпов≥дноњ практики: археолог≥чноњ, етнограф≥чноњ, арх≥вно-музейноњ, педагог≥чноњ, пол≥толог≥чноњ, пол≥толог≥чно-досл≥дницькоњ, профес≥йно-ор≥Їнтованоњ, маршрутноњ за кордоном, комп’ютерно-≥нформац≥йноњ, мовно-перекладацькоњ, асистентськоњ, науковоњ.

«г≥дно з розпор€дженн€м ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни факультет усп≥шно освоюЇ систему навчанн€ в≥дпов≥дно до вимог Ѕолонського процесу.

¬иховна робота з студентами ведетьс€ €к у ход≥ навчанн€, так ≥ кураторами в академгрупах, п≥д час р≥зних масових тематичних заход≥в. ∆итт€ студент≥в висв≥тлюЇтьс€ у щом≥с€чн≥й студентськ≥й газет≥ „ѕеред фактом”.

ѕ≥двищенню €кост≥ навчально-виховного процесу спри€ло й де€ке пол≥пшенн€ навчальноњ бази факультету, у розпор€дженн≥ €кого б≥бл≥отека (понад 12 тис. книг), етнограф≥чний музей, археолог≥чна лаборатор≥€, а також центри: археолог≥чних, американських, канадських, французьких ≥ польських студ≥й з≥ своњми б≥бл≥отеками, певним обладнанн€м, два комп’ютерн≥ класи. Ќа факультет≥ встановлено понад 80 одиниць техн≥чних засоб≥в.

Ќа факультет≥ усп≥шно розвиваютьс€ науков≥ досл≥дженн€ з актуальних питань ≥стор≥њ, пол≥толог≥њ, м≥жнародних в≥дносин в≥дпов≥дно до затверджених на кожн≥ 5 рок≥в кафедральних тем, а також окремих бюджетних тем. ќсобливо широк≥ можливост≥ дл€ публ≥кац≥њ результат≥в своњх досл≥джень створилис€ п≥сл€ того, коли кафедри почали видавати своњ щор≥чн≥ зб≥рники наукових праць, зокрема кафедра ≥стор≥њ нового ≥ нов≥тнього часу – „ѕитанн€ ≥стор≥њ нового ≥ нов≥тнього часу” (з 1992 р.), кафедра ≥стор≥њ стародавнього св≥ту ≥ середн≥х в≥к≥в – „ѕитанн€ стародавньоњ та середньов≥чноњ ≥стор≥њ, археолог≥њ ≥ етнограф≥њ” (з 1996 р.), а п≥сл€ перейменуванн€ кафедри у 1998 р. – „ѕитанн€ стародавньоњ та середньов≥чноњ ≥стор≥њ, археолог≥њ й етнолог≥њ»; кафедра ≥стор≥њ ”крањни – „ѕитанн€ ≥стор≥њ ”крањни” (з 1997 р.), кафедра м≥жнародних в≥дносин – „≤сторико-пол≥тичн≥ проблеми сучасного св≥ту” (з 2002 р.), кафедра пол≥толог≥њ – „ѕол≥толог≥чн≥ та соц≥олог≥чн≥ студ≥њ” (з 2002 р.), кафедра м≥жнародноњ ≥нформац≥њ – сусп≥льно-пол≥тичний журнал „‘орум” (з 2005 р.).  р≥м того, ректорат щороку надаЇ дозв≥л факультету видати прац≥ своњх науковц≥в в одному з номер≥в „Ќаукового в≥сника „ерн≥вецького ун≥верситету”. ¬сього на факультет≥ виходить 6 видань, визнаних ¬ј  ”крањни €к фахов≥. Ќауковц≥ факультету друкують своњ прац≥ також в академ≥чних ≥ рег≥ональних журналах, зб≥рниках ≥ в≥сниках ≥нших ¬Ќ« ”крањни, а також за кордоном (у ѕольщ≥, –умун≥њ, –ос≥њ, јвстр≥њ, Ќ≥меччин≥,  анад≥, —Ўј) – всього за 1991-2010 рр. понад 4,5 тис. публ≥кац≥й, у т.ч. б≥льше 50 монограф≥й, п≥дручник≥в, зб≥рник≥в документ≥в. —еред них так≥ комплексн≥ досл≥дженн€, €к „Ѕуковина: ≥сторичний нарис” (1998, автори ¬.ћ.Ѕотушанський – в≥дп. редактор, проф. ќ.¬.ƒобржанський, проф. ё.≤.ћакар, доц. Ћ.ѕ.ћихайлина), „’отинщина: ≥сторичний нарис” (2002, автори проф. ќ.¬.ƒобржанський, проф. ё.≤.ћакар, доц. ќ.ћ.ћасан), „Ѕуковина в контекст≥ Ївропейських м≥жнародних в≥дносин (« давн≥х час≥в до середини ’’ ст.) (2005, автори проф. ¬.ћ.Ѕотушанський – наук. редактор, проф. ё.≤.ћакар, доценти ќ.ћ.ћасан, ≤.ј.ѕ≥ддубний, √.ћ.—корейко, —.ћ.√акман), „„ерн≥вецький ун≥верситет. 1875-1995. —тор≥нки ≥стор≥њ” (1995, автори ¬.ћ.Ѕотушанський – в≥дп. редактор, ќ.¬.ƒобржанський, ё.≤.ћакар, ќ.ћ.ћасан, ѕ.≤.яценюк), „„ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковина” (2005, автори ќ.¬.ƒобржанський, ¬.ћ.Ѕотушанський, “.¬.ћарусик), „Ѕуковинц≥ у боротьб≥ за украњнську державн≥сть” (2007, автори ќ.¬.ƒобржанський, ѕ.ѕ.Ѕрицький, ™.ѕ.ёр≥йчук), „«маганн€ за украњнську державн≥сть на Ѕуковин≥ (1914-1921)” (2009, автори ќ.ƒобржанський, ¬.—тарик),  руглашов ј.ћ., –отар Ќ.ё., ћельничук ≤.ћ. «овн≥шн€ пол≥тика ”крањни – 2010: незм≥нна м≥нлив≥сть пр≥оритет≥в. –  .: ‘онд ≥м. ‘р≥др≥ха ≈берта, 2010, ћакар ё.≤., √дичинський Ѕ.ѕ, ћакар ¬.ё, ѕопик —.ƒ., –отар Ќ.ё. ”крањна в м≥жнародних орган≥зац≥€х: Ќавчальний пос≥бник / «а ред.. ё.≤.ћакара. – „ерн≥вц≥: ѕрут, 2009. – 880 с., Ѕурд€к ¬.≤., ¬асиленко, —.ƒ., ¬еренько ¬.≤. ѕол≥тика та права людини. ѕ≥дручник ћќЌ ”крањни / ¬.≤. Ѕурд€к, —.ƒ. ¬асиленко, ¬.≤. ¬еренько. – „ерн≥вц≥: „ерн≥вецький нац. ун-т, 2011. – 536 с.  та ≥н., €к≥ усп≥шно використовуютьс€ у навчальному процес≥ у середн≥х ≥ вищих навчальних закладах Ѕуковини.

‘акультет виступив ≥н≥ц≥атором проведенн€ в ун≥верситет≥ у 2000 р. першого ћ≥жнародного конгресу украњнських ≥сторик≥в „”крањнська ≥сторична наука на пороз≥ ’’≤ ст.” ” 2002 р. в ун≥верситет≥ в≥дбувс€ V  онгрес ћ≥жнародноњ асоц≥ац≥њ украњн≥ст≥в з публ≥кац≥Їю 7-томного виданн€ його матер≥ал≥в. Ќа факультет≥ у 1990-2017 рр. проведено 10 Ѕуковинських ≥сторико-краЇзнавчих конференц≥й з публ≥кац≥Їю матер≥ал≥в (понад 1000).

« 1994 р. на факультет≥ д≥Ї спец≥ал≥зована вчена рад ≥з захисту кандидатських ≥ докторських дисертац≥й з ≥стор≥њ ”крањни ≥ всесв≥тньоњ ≥стор≥њ (голова – проф. ё.≤.ћакар, з 2004 р. – проф. ќ.¬.ƒобржанський). « 2004 р. почала д≥€ти також спец≥ал≥зована вчена рада ≥з захисту кандидатських ≥ докторських дисертац≥й з пол≥толог≥њ (голова – проф. ё.≤.ћакар). ” них захищено понад 40 кандидатських ≥ 20 докторських дисертац≥й науковц≥в факультету ≥ понад 250 дисертац≥й здобувач≥в з ≥нших м≥ст ”крањни. ѕрофесор ¬.Ѕурд€к Ї членом експертноњ ради ¬ј  ”крањни.

ƒо науковоњ роботи залучаютьс€ ≥ студенти. ѕ≥д кер≥вництвом наукових кер≥вник≥в з числа професор≥в ≥ доцент≥в студенти виконують курсов≥, дипломн≥ ≥ маг≥стерськ≥ роботи, виступають на студентських та ≥нших наукових конференц≥€х з наступною публ≥кац≥Їю њхн≥х роб≥т, беруть участь у конкурсах студентських роб≥т.  ращ≥ випускники, зокрема маг≥стри рекомендуютьс€ до вступу в асп≥рантуру. јсп≥рантура д≥Ї при 6 кафедрах факультету. ћайже вс≥ асп≥ранти захищають кандидатськ≥ дисертац≥њ своЇчасно. ƒ≥Ї також докторантура.

‘акультет маЇ давн≥ та м≥цн≥ зв’€зки з школами р≥зних тип≥в м≥ста „ерн≥вц≥в та „ерн≥вецькоњ област≥. Ќа њх баз≥ факультет проводить педагог≥чн≥ практики (ќ – „бакалавр” та ќ – „спец≥ал≥ст”) та вињзн≥ практичн≥ зан€тт€ з курсу „ћетодика викладанн€ ≥стор≥њ в школ≥”. ”чн≥ шк≥л в≥дв≥дують зан€тт€ “ћалоњ академ≥њ”, що базуЇтьс€ на факультет≥, учн≥ та вчител≥ залучаютьс€ до участ≥ в ≥сторичному гуртку та науково-методичному сем≥нар≥, €к≥ працюють на баз≥ кафедри ≥стор≥њ нового та нов≥тнього часу. ÷€ кафедра першою зд≥йснила конкретн≥ кроки по удосконаленню зм≥сту шк≥льноњ ≥сторичноњ осв≥ти – разом з громадським науково-методичним видавничим об’Їднанн€м Ќовоселицькоњ г≥мназ≥њ випустили навчальн≥ пос≥бники дл€ старшокласник≥в, студент≥в та викладач≥в „Ќариси з всесв≥тньоњ ≥стор≥њ ’’ стол≥тт€” (2003 р.).

 афедри факультету провод€ть певну роботу з метою актив≥зац≥њ написанн€ пров≥дними науковц€ми навчальних пос≥бник≥в дл€ студент≥в факультету ≥стор≥њ, пол≥толог≥њ та м≥жнародних в≥дносин та неспец≥альних факультет≥в. “ак, у 2008 р. вийшли: ѕрактикум „≤стор≥€ ”крањни з найдавн≥ших час≥в до наших дн≥в” дл€ неспец≥альних факультет≥в (автори —.¬. √ерегова, ћ.–. √уйванюк, √.ћ. —корейко), навчальн≥ пос≥бники „¬сесв≥тн€ ≥стор≥€ 1918-1945 рр.” (автор проф. ќ.≤. —ич) та ≥н.

‘акультет маЇ широк≥ науков≥ зв’€зки з ≤нститутом ≥стор≥њ ЌјЌ ”крањни, ≥ншими академ≥чними установами та ¬Ќ« ”крањни, €к також ≥з заруб≥жними навчальними та академ≥чними закладами у ѕольщ≥, –умун≥њ, јвстр≥њ, Ќ≥меччин≥,  анад≥, —Ўј.

 

¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmaster@ў:€…chnu.edu.ua
 © 1999-2016 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.