1 березня 2016 року на кафедрі історії нового та новітнього часу відбулося чергове засідання постійно діючого кафедрального наукового семінару, присвяченого обговоренню книги відомих зарубіжних істориків Девіда Армітеджа та Джо Гулді «Історичний маніфест» (David Armitage and Jo Guldi "The History Manifesto"), яка вийшла друком наприкінці 2014 р. На жаль, ця книга поки що не перекладена українською, однак деякі її розділи вийшли російською мовою у журналі «Ab Imperio».

         З доповіддю виступив аспірант кафедри Микола Глібіщук. У виступі він коротко окреслив головні ідеї книги. Робота знаних зарубіжних науковців діагностує кризу історії в сучасному світі, головною ознакою якої, на думку авторів, є короткострокове мислення (short terms), що панувало в історичній дисципліні протягом останніх 30 - 40 років. Д. Армітедж та Д. Гулді стверджують, що так звані «гранд-нарративи» - великі структури, масштабні історичні процеси та великі порівняння – не цікавлять більшість західних дослідників. Одну з причин такої тенденції в історичній науці вони вбачають у тому, що з певного часу багато істориків захопилися таким жанром як мікроісторія.

         Слід відзначити, що зарубіжні дослідники пропонують свої рецепти подолання цієї кризи. Вони доводять, що варто повернутися до написання довготривалої або, як її ще називають, глобальної історії, яку відомий французький історик Ф. Бродель назвав «longue duree». Саме такий підхід, на їх погляд, дозволяє вийти за межі власне національної історії та актуалізує питання про те, як впродовж десятиліть, століть і навіть тисячоліть формувалися комплексні системи. Д. Армітедж та Д. Гудлі вважають, що, розширивши хронологічні рамки дослідження, історики зможуть пояснити генезу багатьох сучасних проблем.

  Доповідь М. Глібіщука викликала жваву дискусію присутніх, під час якої були підняті такі питання, як роль мікроісторії при написанні наукових робіт, що охоплюють тривалі часові періоди, місце історії в сучасному суспільстві й спроби її «конструювання» на догоду сьогочасній політичній кон’юнктурі тощо. У процесі обговорення учасники дійшли спільного висновку про те, що такі історичні напрями як мікроісторія та довготривала (глобальна) історія є потрібними й важливими, і вони мають не протиставлятися, а взаємно доповнювати один одного.

         У роботі семінару брали участь завідувач кафедри історії нового та новітнього часу, проф. О. І. Сич, керівник наукового семінару, доц. Є. В. Сахновський, викладачі кафедри, доценти В. Ф. Холодницький, П. І. Яценюк, І. А. Піддубний, А. В. Мінаєв, В. І. Пінцак, аспірант М. В. Глібіщук, ст. лаборант Л. М. Грицай та студент-магістрант І. Багрій.